mcheetan

Коментувати

 Сподобалися.

сайт / вікі / Wiosna Ludu

Із давніх-давен на теренах України існує традиція святкування Дня Святого Миколая – покровителя знедолених, людей, що перебувають далеко від домівки та не мають власної оселі й дітей. Згідно з цією традицією батьки висловлюють усю свою любов та піклування, залишаючи в цей день біля дитячих ліжок різноманітні подарунки від імені Святого Миколая. Кожного року, напередодні 19 грудня, серця дітей завмирають в очікуванні цього теплого родинного свята. І саме в цей день ми бачимо сум в очах знедолених дітей, яким не вистачає батьківської опіки і які хочуть отримати любов та ласку, відчути себе потрібними суспільству.

Із 15 по 18 грудня подаруйте учасникам цьогорічної акції* (Спеціальній загальнроосвітній школі-інтернату І-ІІ ступенів №8 для дітей із наслідками поліомієліту, Харківській загальнроосвітній школі-інтернату соціальної реабілітації І-ІІ ступенів, Коарівському дитячому будинку-інтернату) речі, взуття, канцелярські товари, книжки, диски, дитячі та ялинкові іграшки, прикраси (для дівчат) тощо. Відчуйте себе Святим Миколаєм, уявляючи посмішки на обличчях знедолених малюків!

19 та 20 грудня волонтери з харківських внз поїдуть до обраних закладів, аби привітати дітей зі святом, провести ігри, розповісти історію Святого Миколая.

Місця прийому подарунків для вихованців установ-учасників акції у Харкові та області:

* Вул. Сумська, 3, Книгарня "Є" (час роботи 9:00-21:00)
* Пл. Свободи, 6, ХНУ імені В. Н. Каразіна, ауд. 1-4 (Студентська Рада)
* Вул. Роганська, 132-а, „Комісійний магазин” (СМ „ФОРА”, 2 пов.)

Координатор акції:
Шейніна Василиса, тел. 063 623 0 777

ІНША РОБОТА
Вечір соціальної лірики
-
16 грудня 2009 р., 19:30

-

Фундація ЦСМ,

Староакадемічний корпус НаУКМА,

вул. Сковороди, 2

-

Читають:

Катерина Бабкіна, Ярослав Гадзінський, Богдан-Олег Горобчук,
Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін, Василь Лозинський, Юля Стахівська.
-
На літературній лабораторії “Прощавай, міф!: мала література vs. велика мова”, яка відбулася 9 грудня в рамках виставки “Революційні моменти” Фундації ЦСМ, було визначено критерії запотребованої в Україні літератури, яка б несла соціальний зміст. “Мала література”, у розумінні Делеза та Ґваттарі як детериторіалізована література меншин, надає усьому індивідуальному політичного та колективного значення. Автори зачитають давніші та недавні вірші, у яких піднімають соціальні теми. -
Блог “Революційних моментів”: http://www.revolutionary-moments.blogspot.com/

давно я вас колобками не тішив.
назнімав дофіга - все для сайта никаю.
але ото знайшов в себе шарік братіка про зиму сонячну.
не дуже черствий - липень 2008 :-)
г. Пірс-Дора котра Білий Камінь в Дорі.

Тема дебатов: Децентрализация повысит конкурентноспособность регионов
Дата: 17 декабря 2009

Административно-территориальная реформа и децентрализация полномочий обсуждаются в Украине с начала 90-х годов. Считается, что местные самоуправления более эффективны в решении собственных проблем. Однако эффективность использования потенциала регионов зависит от множества факторов. Одним из важнейших является способность органов местной власти реализовывать стратегии развития: создавать благоприятные условия для бизнеса и привлекать инвестиции. Отсутствие такой способности часто приводит к зависимости благосостояния региона от дотаций из центра.

Является ли административная и фискальная децентрализация залогом повышения конкурентоспособности регионов? Обсуждение этого вопроса требует особой тщательности и внимания, поскольку мировой опыт, полученный в результате процессов децентрализации, неоднозначен.

Среди приглашенных докладчиков:

Пьер Дефрень
Исполнительный директор Европейского фонда Мадарьяга – Институт изучения Европы;

Ирина Хакамада

В дискуссии примут участие видные известные экономисты, политологи, действующие политики, представители власти и бизнеса.

Это уже пятые в нынешнем году дебаты по важным экономическим проблемам. С итогами предыдущих можно ознакомиться тут
В минувшие разы обсуждались: земельная реформа и рынок земли, налоговая реформа, уместность экономических реформ во время кризиса, допустимость господдержки предприятий во время кризиса

Зарегистрироваться для участия в дискуссии еще можно здесь

Закончился последний этап голосования по конкурсу «Страны СНГ сегодня. Жизнь продолжается!», в котором приняло участие 765 человек. Результаты голосования можно посмотреть здесь. Мне лишь остаётся объявить и искренне поздравить победителя!


"Портрет моего соседа", Тбилиси, 2008 г.
Автор - Диана Петриашвили, shupaka

Сейчас мы с Дианой решаем вопрос передачи приза и обязательно постараемся опубликовать отчет об этом факте. А пока позволю себе процитировать сообщение, которое я получил от Дианы вчера утром:

Честно говоря, когда я узнала об этом конкурсе, в первую очередь подумалось о политике - все-таки мы ею отравлены. Подумалось, что вряд ли пригодятся фотографии из Грузии, которая, помимо всего прочего еще и не СНГ. Ну и так далее. Мне было важно осознать вот эту собственную "отравленность" политикой - значит не все так запущено между нашими странами, как иногда может показаться. А вообще, у меня было совершенно восхительное утро понедельника:) потому что оно началось с письма примерно следующего содержания: "Поздравляем, Вы выиграли Canon EOS 5D Mark II." :):):) Спасибо, Павел!

На самом деле, спасибо надо сказать не мне, а вам, дорогие участники конкурса, и дорогие зрители! И, конечно же, агентству ФОТО ИТАР-ТАСС за идею конкурса и предоставление главного приза.

И, напоследок, напомню информацию для всех участников конкурса. Процесс отбора фотографий для альбома с предоставлением авторского экземпляра каждому участнику займет около полутора месяцев. Фотографий будет отобрано много, редакционный совет агентства уже начал эту работу. Со всеми, чьи снимки будут выбраны, свяжется tuleneva_ulia - менеджер проекта, ответственный за сбор изображений. Ей необходимо будет передать файлы высокого разрешения и контактную информацию для предоставления авторского экземпляра. Пожалуйста, убедитесь, что все иначально присланные на конкурс фотографии доступны в исходном посте, и не удаляйте их как минимум до конца января 2010 г. Если по каким-то причинам ваши фотографии не отражаются в комментариях первого уровня, загрузите их новым комментарием. Только не сюда, а в исходный пост. Спасибо!

Кого цікавить доля цього унікального костелика, прошу дивитися:
http://derev.org.ua/lvivska/jazlivchyk_pinotex.htm
а обговорення ведеться тут:
http://community.livejournal.com/derevkhramy/115875.html

Cинглтоны – это те, кто выбирает одиночество: по идейным соображениям или чтобы утешиться. В России их все больше

Елизавета Карпова абсолютно довольна жизнью. Она не выглядит на свои 35 лет, хороша собой и успешна. Работает финансовым аналитиком в агропромышленной компании. Ну, не стыдно. Ездит на хорошей машине, три-четыре раза в год отдыхает за границей, живет в большой трехкомнатной квартире. И больше ей для счастья не нужно ничего. И никого - Карпова убежденная одиночка. Она принципиально не хочет выходить замуж и рожать детей, друзей у нее нет, а с родственниками успешная женщина предпочитает общаться как можно реже - чтобы не просили денег.

Все праздники, включая собственный день рождения, Лиза всегда отмечает одна. По возможности старается уезжать за границу. Раньше она путешествовала с подругами и коллегами, но удовольствия от таких поездок не получала. «Когда ездишь со знакомыми, волей-неволей приходится подстраиваться под них, - рассказывает Лиза. - А так я сама себе хозяйка: я осматриваю только те достопримечательности, которые интересны мне, хожу только в те магазины, куда мне хочется зайти, и ложусь спать, когда это удобно мне».

( Читать дальше о синглтонах )

Навязався для доці vovkogonа отакий ДЯдя Бодя.. Кривий хлоп, але шо поробиш, такі руки його ліпили... і ніби викройка рівна була, а дядяБодя кривий зробився. Ну нічо, надіюся дітя мене простить, тобто Миколая, на ньогоі спихнемо усю вину за тонкощі косяків)))))
Теоретично він би мав бути отакий, але хотілося як краще - вийшло як вмілося

Вот уже почти месяц готовлю семинар по печати цифровых фотографий. Продвинулся примерно на 15%. Я знал, конечно, что Андрея нашего Журавлёва не спроста по 3-4 месяца уходит на разработку каждой темы. Но на своей то шкуре оно виднее :) А еще я думал, что про печать знаю почти все. Ага, щас! Вот как раз только щас и узнаю. Андрей как-то признался, что до 40% содержимого семинара узнаёт во время его подготовки. Вот и у меня по ощущениям примерно также получается. Хотя я и без семинара уже 5 лет много печатаю, изучаю документации, статьи (пишу тоже), экспериментирую, общаюсь со специалистами и, в конце концов, автоматизирую производственные процессы. Но когда начинаешь готовить, например, вроде бы очевидные иллюстрации, сталкиваешься с "мелочами", изучение которых открывает совершенно неизведанные ранее пласты знаний. Скажу честно, мне это нравится. Хоть и очень трудоемко, но крайне полезно - и для личного роста, и для осознания важных технолоических нюансов. Да и коллегам надеюсь пользу принести. Главное, чтобы запала хватило, а то периодически руки опускаются от такого гигантского объема работы. На статьи у меня меньше времени уходило, обычно в пределах 2 недель. А тут, чуствуется, как минимум 2 месяца плотной работы предстоит. Но вроде сегодня второе дыхание открылось. Надеюсь, удастся прочитать первую версию семинара в самом начале года.

Книгарня «Є» (м. Київ, вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота»):
14 грудня 18.00 - презентація книг: «Історія України-Русі» у листуванні М. Аркаса з В. Доманицьким. 1906–1909″; П. Стебницький. “Вибрані твори”; І. Старовойтенко. “Євген Чикаленко: людина на тлі епохи” (Вид-во “Темпора”) (див. тут).
15 грудня 18.00 – презентація книги “Культура” з серії “Ілюстрована енциклопедія України” (Вид-во “Балтія-друк”) (див. тут).
16 грудня 18.00 – презентація книги “Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника. Видання друге, доповнене” (Вид-во “Темпора”) (див. тут).
17 грудня 18.00 – презентація книги «Нетрадиційні» іммігранти у Києві: сім років потому» (Київське представництво Інституту Кеннана та видавництво «Стилос») (див. тут).
19 грудня 11.00 – дитячі читання з Росавою (див. тут).
Книгарня «Є» у м. Харків:
15 грудня 16.00 – відкриття виставки «Книгофотка» (див. тут).
16 грудня 18.00 – презентація нового числа часопису «Україна модерна» (див. тут).
17 грудня 18.00 – лекція-дискусія від Фундації регіональних ініціатив (див. тут).
Книгарня «Є» у м. Львів:
15 грудня 18.00 - презентація книги Віктора Неборака "Вірші з вулиці Виговського" (див.тут).
17 грудня 16.00 - презентація нового номеру соціального журналу "Просто Неба" (див. тут).
20 грудня 13.00 - до дня Св. Миколая: дитяче свято "Зимова казка у країні ангелят" (див. тут).
Культурно-мистецький центр «Є» у м. Івано-Франківськ:
16 грудня 18.00 – презентація книжки Євгена Барана «У полоні стереотипів» (див. тут).

Громадяни, я не виключаю того, що я трохи не встигаю за цим жиккям, тому відкрив для себе відносно недавно такий трекер як "Гуртом". Як виявилось багато моїх друзів і не чули про нього. Тож, які переваги? Там всі фільми (і шо немаловажно тим у кого малі діти і хто ше сам "малідіти" - мультфільми!) українською мовою (або субтитри, або хороший дубляж), а ше є хороша музіка, ну і всяке таке. Що я розказую, можете зайти і глянути. Єдиний і мабуть суттєвий мінус - там не так то вже й багато юзерів, і певні не вельми популярні, але досить цікаві файли просто можна качати днями... та це можна виправити. Заходьте! і розбирайтеси, поповнюйте, черпайте, ділітси, амен! -)

Это я чтоб не забыть. Ёпт, неделю этот комикс искал.

Встреча произойдет вполне официально – в адд-оне The Passing для Left 4 Dead 2. Его действие происходит в Джорджии, сразу после событий Dead Center. Видимо заправлять машину будут. Выйдет дополнение весной, цена пока не объявлена.

В кампании обещаны новое оружие, новые зомби и все стандартные режимы плюс один ранее неизвестный. 4+4 кооп? Ну пожалуйста!

.

Поясніть будь ласка, чому батарейки на морозі розряджаються втричі швидше?

Робила сьогодні корекцію свого нарощеного манікюру. Моя манікюрщиця сидить сумна: перукарню, в якій вона орендувала місце закрили, вона перебралася в іншу - ніби не далеко, але дуже не зручно, клієнтів мало, а поруч - велика перукарня, куди ходять всі потенційні клієнти.
Кажу: не переживай, я щасливий клієнт - зараз до тебе люди підуть в чергу записуватися.
Відповідає: приколюєшся? Тут за тиждень дві людини прийшло і ті мої постійні клієнтки, а так, з вулиці - ні.
А я розповідаю, як колись сиділа в перукарні, яка щойно кілька днів відкрилася, то поки я сиділа, намалювалася черга. Ну, і то, що якщо я на базарі підходжу до найбезлюднішого лотка, там одразу виростає черга, це теж факт.

Так от. Сидимо, балакаємо. Забігає тітонька:
- Я хочу до вас на манікюр записатися, на завтра (бо то вже пізня година). - Записала.
Минає трохи часу, залітає інша:
- Ой, а ви зайняті, то можна до вас на манікюр записатися?
Ця вже в шоці:
- Ага.

Таке то. Йулько - бабця Язя. :)

Це, нагадую, я маю фантастичне вміння, яке дивує всіх моїх знайомих: заходити без попередження в останню хвилину перебування людини в тому місці, куди я йду, телефонувати буквально за кілька хвилин до повної розрядки або або зміни номера і т.д.

© REUTERS

13.12.2009, Сомали | Шариатский суд в Афгойе приговорил 48-летнего Мохамеда Ибрагима к смертной казни через побивание камнями за внебрачную связь с женщиной. Приговор был приведен в исполнение бойцами отряда исламистов Хизбул Ислам: ( предупреждение: тяжелые фотографии )

Подцепил эту музычку у sinistra1456. Исландская группа. Такое мне всегда симпатично. И ведь фиг где скачаешь, дебют в интернете:


Еще пара треков на MySpace
Фан-клуб на FaceBook

UPD: всех нашел, всё разузнал. Еще видео от этой же сумасшедшей компании художников-буддистов и продавцов футболок в Рейкьявике - под катом. ( Read more... )

Сьогодні протягом цілого дня йшов сніг. Зранку як виходив з дому то вже беру "говерлянський" шарф і замотую у нього шию, а коли йду то і дихаю в нього. По дорозі до роботи (де слава Богу - Ташкент, бо у ратуші своя котельня) встигають замерзнути ніс і пальці. На кінець тижня обіцяють мінус двозначну температуру. Побачимо. Перед роботою поставили новий лімузин, з яким сьогодні усі охочі фоткалися. Окрім просто білого, просто рожевого є ще білий з закосом під старину.
Але все ж день був плідний - здав заяву на єдиний податок на наступний рік. Повписував собі послуг...до кольору до вибору! Тепер на максимальній ставці...200грн/міс. Отак от.
Окрім судження фінальних раундів дебатного турніру у середу, запропонували бути у складі журі у четвер на конкурсі "студент року" як представник "Дебатної Академії". Взяв час на роздуми - думаю, що погоджуся.
Хоча ще велику роль зіграє завантаження часом тому що цей тиждень знову десант кандидатів у нас Мороз-Яценюк-Янукович (у четвер обіцяють!!!!)-Катеринчук (хоч і не кандидат але теж ВІП). Тому у четвер у Яремчу на семінар не їду. Насичені дні почалися. А в неділю так важко було медіаплан складати...

Сьогодні вперше попробував знімати на телефон пресуху. Тестові 9 секунд. Щоправда, через 3джі щось не хотіло вантажити на ютюб, а з вай-фаю пішло. Ще буду досліджувати цю проблему. Оперативна фотозйомка у Твіттер вже давно працює з подій де тусуюся. Тепер треба ще відео насобачитися.

Соловей, до речі сьогодні видав: Я скільки Тараса не знаю, то завжди його бачив з довгим волоссям. А тепер він імідж змінив.

Поки що відбріхуюся, що готуюся до зимового сезону і шолом лижний не налазив на "патли". До речі, може б то дійсно шолом собі купити? Але спершу окуляри....Але чи кататися буду взагалі? Це ж вибори...А потім одразу до міських рад...ееех!

А поки що тестовий відеозапис. Непоганий телефончик все ж таки я собі відірвав...

Сьогодні вперше за сезон був на схилі, досить приємно відчувати під ногами сніг і дивитися як люди взявши за спину борд піднімаються вгору. Я собі виліз на сусідню вершину всівся на сніг і насолоджувався тим видовищем :
- Вперше бачив таку велику перевагу в кількості над лиижниками, яких там практично не було %)
- Були новачки, діти а були і такі що літали, а були які раз за разом пробували виконати якусь фігуру (падати на ратрачений сніг боляче %) - та це краще чим гробити печінку алкоголем чи якоюсь хімією)
- Було багато дівчат і я зізнаюсь - я б так на рейлі не спустився ... я взагалі ніразу не пробувавтої штуки, але сезон тільки відкрився ;)

Скучив я за тим та і в Карпати хочеться 8)

Жаль правда так нікого зі знайомих не застав в Протасовому і де зупиняється та 495-та маршрутка хз %)

То нічьо? що я щойно дуже напушався зі Стефком Бандерою, внуком того самого Степана? Історія світу починається з Стартареку, а зелені кобіти найкращі.

девятый месяц...
перехожу
на вы

Коли втомлюєшся від повсякденної роботи, тих самих людей та облич, коли хочеться нових емоцій та переживань, тоді усвідомлюю що настав час в чергове перечитати якусь книжку. В такі моменти не берусь ні за що нове, використовую провірені матеріали, обираю сюжет, роль та час відповідно до настрою і занурююсь у чергову пригоду. Звикла читати книжки обираючи роль конкретного персонажа та інтерпритую все з його точки зору. Так можна одну історію прожити декілька раз без повторень.
За останні пів року декілька раз перечитувала Стефані Майєр, авторку всесвітньо відомого бестселера "Сутінки". Книжка не так сильна в сюжетному плані (тут авторка з'єднала воєдино сюжети таких книжок як "Ромео і Джульєта" та "Грозовий перевал"), а скільки в емоційному, що навіть не звертаєш уваги на зіпсовану кінцівку. Хоча повальні хепі енди - то стиль Майєр. Найбільш депресова та емоційно виснажлива друга частина - "Молодий місяць". Найпозитивніша третя - "Затемнення". Четверту "Світанок" можна читати тільки першу половину, далі просто починаєш дратуватись, хочеться взяти і просто переписати закінчення. Сама крути п'ята - "Солнце полуночи", що написана від імені Едварда. Мій улюблений персонаж книжки - Джейкоб, але найбільш люблю читати уявляючи себе Едвардом: безкорисно любити, втрачати глузд від постійних переживань та неспроможності будучи безсмертним захистити кохану, божеволіти разом з ним спостерігаючи як сенс його життя - Белла повільно вбиває себе..., знайти в собі сили відмовитись від неї заради її щастя з іншим, стати безпомічним беред маленькою смертною людиною...,бути готовим попрощатись зі світом, якщо в ньому не буде її....і все це через одне почуття...
Закохуючись ми стаємо безпомічні, ніяка влада, сила, гроші, статус не вистоять проти кохання - найпотужнішої зброї.

Ах...рамантіка...скажу перегортаючи останню сторінку книжки і повернусь в реальний світ, в якому немає вампірів, перевертнів, в якому я не Белла, за яку готові віддати життя, світ в якому правлять гроші, вирішують все зв'язки, де я просто дівчинка Катя - яка мріє про те що існує тільки в книжках.

http://www.youtube.com/watch?v=g3KEkIKs_Kw

Канівщина - чи не найкрасивіша в Україні територія. Такого Дніпра більш немає - це моя суб"єктивна і категорична думка... А красивіше за Дніпро в Україні більше нічого немає)





ДНІПРО ТА ІНШІ ЦІКАВИНКИ КАНІВЩИНИ...